1 , 2
Найдено совпадений - 3525 за 0.00 сек.
 1936. Креслення - Розрахунок турбокомпресора наддуву дизеля | Компас
Номінальна частота обертання ротора, хв - 64000
Номінальна продуктивність компресора, кг/с - 0,119
Ступінь підвищення тиску в компресорі - 1,48
Номінальний тиск на виході компресора, МПа - 0,16
Аналіз кращих вітчизняних і зарубіжних зразків турбокомпресорів (ТКР) показує, що до теперішнього часу склалося цілком певне конструктивне оформлення малорозмірних компресорів. Відсутні пристрої для закручування потоку на вході в колесо. Виключне застосування знайшли радіально-осьові колеса напіввідкритого типу з радіальним розташуванням лопаток.
Дифузори малорозмірних компресорів виконуються в основному безлопатковими. Прагнення до малих габаритних розмірів і ваги турбокомпресора сприяє широкому застосуванню повітрозбирачів равликового типу з бічною спіральною камерою. Бажаний типорозмір турбокомпресорів (ТКР) для автотракторних двигунів встановлений ГОСТ 9658-66.
Умови масового виробництва наклали відбиток на конструктивне оформлення малорозмірних турбін. Вхідний направляючий апарат таких турбін виконується в більшості випадків безлопатковим (БНА). Розрахункові параметри потоку на вході в колесо забезпечуються спеціальним профілюванням равликової частині корпусу турбіни. Корпус турбіни відливається з жаро-стійкого чавуну. Підбором співвідношення легуючих елементів досягається відсутність окалиноутворення, усадки і тріщиноутворення корпусів при високій температурі газів (650 – 750 ° С) і тривалій роботі, що обчислюється кількома тисячами годин.
Для виготовлення коліс і лопаткових напрямних апаратів (ЛНА) застосовуються п'яти - семикомпонентні сплави на основі нікелю і титану. До перших належать сплави АПЗООБ, АНВ 300, ЖС-3, ЖС-6, ЛК-4. До групи сплавів на титановій основі належать сплави АТ-3, АТ-4. Перевагою порівняно нових сплавів АТ-3 і АТ-4 є відсутність дефіцитного кобальту і молібдену. У сплаві АНЗООБ молібдену в 2 рази менше, ніж у сплавах типу ЖС. Зазначені сплави відрізняються хорошими ливарними і механічними властивостями, а також високою жаростійкістю. Досить відзначити, що при збільшенні температури від 20 до 800°С межа міцності на розрив у сплавів типу АН 300 не змінюється, а у сплавів типу ЖС – зменшується на 10 – 15%. Також в якості матеріалу для виготовлення деталей газових турбін виступають сплави, що регламентовані ГОСТ 5632-72. Колеса виготовляються методом лиття по виплавлюваних моделях.
Вибір методичного забезпечення для розрахунку
Для розрахунку геометричних та експлуатаційних параметрів турбокомпресора обираємо методику розрахунку, що викладена у відповідній науковій літературі . Особливістю даного методу розрахунку є відносна простота та наочність. Розрахунок заснований на статистичному аналізі параметрів існуючих моделей турбокомпресорів. В даній методиці широко використовуються безрозмірні величини, що характеризують відношення основних геометричних розмірів ТКР. Газодинамічний розрахунок компресора для визначення основних геометричних розмірів елементів проточних частин на задану продуктивність і ступінь підвищення тиску заснований на вирішенні рівнянь одновимірного усталеного руху ідеального газу. Відмінність такого процесу від дійсного полягає у введенні в методику розрахунку ряду емпіричних коефіцієнтів. Незважаючи на розвиток більш точних методів розрахунку, заснованих на розгляді двовимірного характеру перебігу, даний метод розрахунку відрізняється простотою і дозволяє отримувати результати, необхідні для вирішення практичних завдань.
Дата добавления: 29.05.2014
|
|
1937. Курсовой проект - Микропроцессорный контроллер | Компас
Список используемых сокращений
ВВЕДЕНИЕ
1 АНАЛИЗ СУЩЕСТВУЮЩИХ ПРОМЫШЛЕННЫХ МПК
1.1 МК ADEMANT - 500
1.2 ADAM-5510 PC СОВМЕСТИМЫЙ ПРОГРАММИРУЕМЫЙ МИКРОКОНТРОЛЛЕР
2. РАЗРАБОТКА СТРУКТУРЫ МПК
2.1. РАЗРАБОТКА ЭЛЕКТРИЧЕСКОЙ СТРУКТУРНОЙ СХЕМЫ.
2.2. РАЗРАБОТКА ЭЛЕКТРИЧЕСКОЙ ФУНКЦИОНАЛЬНОЙ СХЕМЫ
2.3 РАСПРЕДЕЛЕНИЕ АДРЕСНОГО ПРОСТРАНСТВА
3.1 ПРОЦЕССОР AT90S8515
3.2 СУПЕРВИЗОР MAX 708
3.3 DS12887A ЧАСЫ РЕАЛЬНОГО ВРЕМЕНИ
3.4 ПОСЛЕДОВАТЕЛЬНЫЙ ИНТЕРФЕЙС RS485 MAX485
3.5 АНАЛОГО-ЦИФРОВОЙ ПРЕОБРАЗОВАТЕЛЬ MAX 187
3.6 ЦИФРОАНАЛОГОВЫЙ ПРЕОБРАЗОВАТЕЛЬ MAX 510
3.6 ОЗУ
3.8 ИНТЕРФЕЙС LCD-ИНДИКАТОР.
3.9 ШИННЫЙ ФОРМИРОВАТЕЛЬ ДАННЫХ
3.10 РЕГИСТРЫ ВВОДА/ВЫВОДА
3.11 ДЕШИФРАТОР
3.12 ОПЕРАЦИОННЫЙ УСИЛИТЕЛЬ MAX 420.
3.13 АНАЛОГОВЫЙ МУЛЬТИПЛЕКСОР MAX358
4 РАЗРАБОТКА ПРИНЦИПИАЛЬНОЙ СХЕМЫ МИКРОПРОЦЕССОРНОГО МОДУЛЯ
5 РАЗРАБОТКА КОНСТРУКЦИИ
6 РАСЧЕТ АНАЛОГО-ЦИФРОВОГО ПРЕОБРАЗОВАТЕЛЯ
7 ПРОГРАМНОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ
ЗАКЛЮЧЕНИЕ
СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННОЙ ЛИТЕРАТУРЫ
ЗАКЛЮЧЕНИЕ
В рамках данного курсового проекта была разработана микропроцессорная система на базе микропроцессора AT90S8515.
Разработанная система может использоваться в вычислительных системах, в которых не требуется высокого быстродействия, а также в системах обработки цифровых и аналоговых сигналов.
Разработка микропроцессорной системы позволила ознакомиться с принципами построения микро-ЭВМ, особенностями архитектуры отдельных микропроцессорных БИС, а также реализацией программного обеспечения.
Таким образом главная особенность микропроцессора — возможность программирования логики работы. Поэтому МПС используются для управления процессом измерения, обработки опытных данных, хранения и вывода результатов измерения и пр. Основные преимущества микропроцессорных средств измерения:
• Многофункциональность. Замена измерительного комплекса одним, многофункциональным. Число программ ограничено возможностями ПЗУ и блока управления.
• Повышение точности — наиболее важный момент. Уменьшение погрешностей по сравнению с обычными цифровыми приборами при прочих равных условиях достигается за счет исключения систематических погрешностей в процессе самокалибровки: коррекция смещения нуля, учет собственной АЧХ прибора, учет нелинейности преобразователей. Самокалибровка в данном случае — это измерение поправок или поправочных множителей и запоминание их в ОЗУ с целью использования на этапе обработки опытных данных.
• Уменьшение влияния случайных погрешностей путем проведения многократных измерений с последующей обработкой выборки — усреднением, вычислением мат. ожидания. Выявление и устранение грубых погрешностей. Вычисление и индикация оценки погрешности прямо в процессе измерения.
• Компенсация внутренних шумов и повышение чувствительности средства измерения. Простое усреднение сигнала на входе прибора требует достаточно большого времени tycp. Один из вариантов — проведение многократных измерений и усреднение результатов с целью компенсации случайной составляющей измерительного сигнала. Пример — микропроцессорный ВЧ вольтметр среднеквадратического значения.
• Расширение измерительных возможностей путем широкого использования косвенных и совокупных измерений, воспринимаемых оператором в этом случае как прямые, поскольку результат обработки появляется на индикаторе сразу после проведения измерения. Косвенные измерения включают в себя вычисления результата по опытным данным по известному алгоритму. Совокупные измерения предполагают измерение нескольких одноименных физических величин путем решения системы уравнений, получаемых при прямых измерениях сочетаний этих величин. В этих случаях микропроцессор осуществляет управление процессом измерения по программе и проводит обработку опытных данных. Результат расчетов воспринимается оператором как результат прямых измерений, поскольку расчет делается быстро.
• Упрощение и облегчение управления прибором. Все управление производится с кнопочной панели, выносные клавиатуры используют редко. Чем меньше кнопок, тем более «разумным» является прибор. Автоматизация установок прибора приводит к упрощению его использования: выбор пределов измерения, автоматическая калибровка. В ряде приборов использую контроль за ошибочными действиями оператора — индикация его неверных действий на табло или экране. Упрощает измерения визуализация результатов на экране в удобном виде, с дополнительными шкалами. Ряд приборов предусматривает вывод результатов на печатающее устройство или портативный носитель информации.
Дата добавления: 01.06.2014
|
1938. Курсовий проект - Проект організації будівництва при зведенні універсального корпусу цеху заводу по виробництву металоріжучих станків одноповерхової промислової будівлі | AutoCad
Зміст
1. Характеристика об'єкту і умов будівництва
1.1. Характеристика об'ємно-планувальних та конструктивних рішень прийнятих по об'єкту
1.2. Характеристика умов будівництва
2. Загальні рішення по організації будівництва
2.1. Визначення планової тривалості будівництва об’єкта
2.2. Основні рішення по організації та технології будівництва
3. Організація виробництва будівельно-монтажних робіт
3.1. Визначення обсягів будівельно-монтажних робіт
3.2. Вибір основних монтажних механізмів
3.3. Проектування сітьового графіка
3.4. Проектування будівельного генерального плану об'єкту
3.4.1. Визначення потреби в адміністративних та санітарно-побутових приміщеннях
3.4.2. Визначення потреби в складських приміщеннях
3.4.3. Розрахунок тимчасового водопостачання
3.4.4. Розрахунок тимчасового електропостачання та освітлення
3.4.5. Розробка транспортних мереж.
4. Техніко-економічні показники проекту.
5. Охорона праці та техніка безпеки.
Список літератури
Додатки
Характеристика умов будівництва
Умови будівництва прийняті відповідно до виданого завдання:
• район будівництва об’єкта – Донецька область;
• початок будівництва – 1 квартал;
• рельєф місцевості – спокійний з перепадами відміток менше 0,5 м.;
• основою для фундаментів є суглинок;
• ґрунтові води знаходяться нижче глибини закладання фундаментів;
• забезпечення джерелами енергозабезпечення здійснюється від існуючих комунікацій
• віддаленість від існуючої мережі автошляхів – 2 км;
• усі будівельні матеріали, вироби і конструкції надходять на будмайданчик зі складів організацій, що беруть участь у зведенні об'єкту, які знаходяться на від¬стані до 10 км від будмайданчика;
• бетон, розчин, асфальт надходять на будмайданчик із централізованого заводу, що знаходиться на відстані 7 км від будмайданчика;
• усі будівельні машини і механізми, необхідні для зведення об'єкту можуть залучаються з баз механізації організацій які приймають участь в зведенні об'єкту;
Дата добавления: 02.06.2014
|
1939. Вентиляция гражданского здания | AutoCad
1 Исходные данные
В качестве объекта для проектирования задано здание кинотеатра в городе
Воронеж, в котором предусмотрена приточно-вытяжная вентиляция с механиче-
ским и естественным побуждением.
Время работы с 9 до 21 часов.
Освещение - люминесцентное.
Стена: из кирпича обыкновенного в 250 мм, кладка сплошная, Rо=0,84
м2К/Вт.
Покрытие: толщиной в 400 мм, R=1,2 м2К/Вт, D=4,9, ν=69.
Остекление: двойное в раздельных деревянных переплетах R=0,38 м2К/Вт.
Экспликация помещений:
1. Зрительный зал
2. Перемоточная
3. Проекционная
4. Комната механика
5. Коридор
6. Кассовый вестибюль
7. Кассовая кабина
8. Плакатная
9. Фойе
10. Моечная буфета
11. Доготовочная буфета
Дата добавления: 05.06.2014
|
 1940. Дипломний проект - Збірна залізобетонна траверса | AutoCad
Зміст 1. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
1.1. Вступ
1.2. Вибір та обґрунтування місця будівництва цеху
2. ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА
2.1. Номенклатура і характеристика продукції
2.2. Сировина, джерела постачання та засоби транспорту
2.3. Вибір та обґрунтування способу виробництва
2.4. Опис технологічного процесу виробництва
2.5. Контроль виробництва та якості готової продукції
3. РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА
3.1. Режим роботи цеху
3.2. Розрахунок виробничої програми
3.3. Розрахунок складу бетонної суміші
3.4. Розрахунок потреби в сировині, матеріалах та енергетичних ресурсах
3.5. Розрахунок складів та майданчиків
3.6. Розрахунок місткості витратних бункерів БЗВ
3.7. Потреба в основному технологічному та транспортному устаткуванні
3.8. Відомість основного технологічного та транспортного устаткування
4. ТЕПЛОТЕХНІЧНА ЧАСТИНА
4.1. Опис установки для теплової обробки виробів
4.2. Теплотехнічний розрахунок установки
5. БУДІВЕЛЬНА ЧАСТИНА
5.1. Визначення технологічно необхідної висоти цеху
5.2. Об’ємно-планувальне вирішення будівлі цеху
5.3. Підбір та опис конструкцій будівлі цеху
6. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА ПРОТИПОЖЕЖНІ ЗАХОДИ
6.1. Правові та організаційні заходи з охорони праці
6.2. Охорона довкілля
6.3. Охорона праці при виготовленні залізобетонних конструкцій
6.4. Пожежна безпека
7. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА
7.1 Розрахунок виробничої програми в грошовому вимірі
7.2 Визначення вартості основних виробничих фондів
7.2.1. Вартість будівель та споруд
7.2.2. Розрахунок вартості обладнання та інших витрат
7.2.3. Розрахунок амортизаційних відрахувань
7.3. Розрахунок вартості сировини та матеріалів
7.4. Розрахунок вартості палива та енергії на технологічні потреби
7.5. Розрахунок чисельності промислово-виробничого персоналу
7.5.1. Загальна чисельність промислово-виробничого персоналу
7.5.2. Розрахунок чисельності основних робітників
7.5.3. Розрахунок чисельності допоміжних робітників
7.5.4. Розрахунок чисельності цехового персоналу
7.6. Розрахунок фонду заробітної плати
7.6.1 Розрахунок фонду заробітної плати основних робітників
7.6.2. Розрахунок фонду заробітної плати інженерно-технічних працівників
7.7. Розрахунок витрат на утримання і експлуатацію обладнання
7.8. Розрахунок цехових витрат
7.9. Розрахунок повної собівартості
7.10. Калькуляція собівартості залізобетонних виробів
7.11. Розрахунок прибутку, рентабельності, фондовіддачі, терміну окупності, коефіцієнту економічної ефективності
7.12. Техніко-економічні показники
8. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Дата добавления: 07.06.2014
|
1941. Схема питного молока | Компас
, більшість з яких приватні. За даними Держкомстату України сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності в 2013 році було вироблено біля 11,8 млн. т. молока, що поступається рівню 2010 року (12,65 млн. т.) і 2012 року (12,3 млн. т.) що на 4,1 % менше рівня 2012 року. Зниження продуктивності носить у більшості економічний характер, який зв’язаний із скороченням поголів’я корів, так і з низькою продуктивністю стада. Зниження рівня виробництва молока помічено як у великих сільськогосподарських підприємствах так і у приватному секторі. Всього за данними на 1 січня 2013 року найбільша кількість молока вироблена в господарствах таких областей: Вінницька – 840,0 тис. тон (101,2%); Львівська – 731,6 тис.т (89,9 % ); Полтавська – 655,7 тис.т (96,3 %); Хмельницька – 625,5 тис.т (97,9 %); Житомирська – 613,5 тис.т (95,5 %). У 20 областях за 2013 рік відмічено зниження рівня виробництва молока. Виключення складають 5 регіонів: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Запорізька, Харківська, Чернігівська. Надої молока на одну корову складають по середньому поголів’я корів у 2013 р. по офіціальним даним -3462 кг проти 3293кг в 2010р. приріст 5,1%.
Дата добавления: 13.06.2014
|
1942. Курсовий проект - Мостовий кран вантажопідйомністю 20 тон | Компас
ВСТУП
1 ОБГРУНТУВАННЯ ЗАГАЛЬНОЇ СХЕМИ
2 ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ КОНСТРУКТИВНИХ ПАРАМЕТРІВ КРАНА
3 ВИБІР МЕТОДА РОЗРАХУНКУ
4 ВИБІР МАТЕРІАЛІВ ДЛЯ НЕСУЧИХ ТА ДОПОМІЖНИХ ЕЛЕМЕНТІВ, ВИЗНАЧЕННЯ РОЗРАХУНКОВИХ ОПОРІВ ТА ДОПУСТИМИХ НАПРУЖЕНЬ
5 ВИЗНАЧЕНЯ НАВАНТАЖЕНЬ ТА ЇХ РОЗРАХУНКОВИХ СПОЛУЧЕНЬ
6 ВИЗНАЧЕНЯ ВНУТРІШНІХ СИЛОВИХ ФАКТОРІВ
7 РОЗРАХУНКОК РОЗМІРІВ ПОПЕРЕЧНОГО ПЕРЕТИНУ ГОЛОВНОЇ БАЛКИ
8 РОЗМІЩЕННЯ РЕБЕР ЖОРСТКОСТІ
9 ПЕРЕВІРКА МІЦНОСТІ ОПОРНОГО ПЕРЕТИНУ ПРОЛІТНОЇ БАЛКИ
10 ПЕРЕВІРКА МІЦНОСТІ ЗВАРНИХ ШВІВ
11 ПЕРЕВІРКА МЕТАЛОКОНСТРУКЦІЇ МОСТУ НА СТАТИЧНУ ТВЕРДІСТЬ
12 БУДІВЕЛЬНИЙ ПІДЙОМ ПРОЛІТНИХ БАЛОК
13 ЗАХИСТ МЕТАЛОКОНСТРУКЦІЇ ВІД КОРОЗІЇ
14 РОЗГЛЯД І АНАЛІЗ ПРОБЛЕМ ПОШКОДЖЕННЯ ХОДОВИХ КОЛІС І ПІДКРАНОВИХ РЕЙОК КРАНА
ВИСНОВОК
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
ЗАВДАННЯ
1. Вантажопідйомність –20 т
2. Прогін крана – 16,5 м
3. Швидкість переміщення робочих органів крана:
– підйому вантажу – 0,30 м/с
– пересування візка – 1,2 м/с
– пересування крана – 0,2 м/с
4. Варіант 16
5. Інтервал робочих температур +20 , 0
6. Режим роботи крана – 4К
7. Місце встановлення крана – Хімічний завод з підвищеною вологістю.
Металеві конструкції кранів – це мости та рами візків. Міст вантажопідйомного крана загального призначення складається із пролітних і кінцевих балок коробчатого перетину.
Основними елементами мостового крана є головна й кінцева балки. Головна балка мостового крана сприймає основне навантаження. На ній розташовані рейки, по яких пересувається вантажний візок. Так як на візок діє основне навантаження від ваги вантажу, то головна балка є основним навантаженим елементом металоконструкції мостового крана, на ній розташовуються також оглядова площадка й кабіна машиніста.
На кінцевій балці кріпляться букси й ходові колеса. Вона виконує функцію опори головних балок.
Передбачуване місце роботи крана - механоскладальний. Режим роботи крана – важкий. Тому доцільно прийняти саме таку конструкцію, а не ферменну, тому що вона має більш високу витривалість, легша у виготовленні
ВИСНОВОК
У курсовій роботі був докладно розглянутий і вивчений міст вантажопідйомного крана.
У ході роботи був обраний і обґрунтований матеріал для несучих і допоміжних елементів, визначені їхні розрахункові опори й допустимі напруження, спроектовані головна й кінцева балки, обрана загальна схема металоконструкції їхнього з'єднання з основними конструктивними параметрами. У процесі виконання роботи ознайомилися з подібною продукцією, що випускається сучасним машинобудуванням.
Були визначені навантаження і їхнє розрахункове сполучення. Зроблено вибір розрахункових схем і визначені внутрішні силові фактори в елементах.
Зроблено необхідні перевірочні розрахунки, у тому числі перевірка на твердість і стійкість і розрахунок будівельного підйому.
У ході роботи ознайомилися з основними видами зварених швів і методами їхнього позначення на кресленнях.
Дата добавления: 15.06.2014
|
1943. Курсовий проект - Металеві конструкції | AutoCad
Вихідні дані:
Розміри робочої площадки в плані:
а)довжина 60м,
б)ширина 19,5м
Крок колон:
а)поздовжній 15м,
б)поперечний 6,5м
Кількість ярусів(поверхів) робочої площадки:
два Відмітка підлоги робочої площадки:
а)1 ярус 6,3м,
б)2 ярус 11,3м,
Відмітка верху габариту приміщення
Корисне навантаження(нормативне) на перекриття:
а) 1 ярусу 23,5 кН/м^2,
б) 2 ярусу 23,5кН/м^2
Тип настилу сталевий –сталевий із рифленої сталі
Матеріал конструкцій і спосіб з*єднання:
а)балки настилу і другорядні балки, сталь марки Вст3пс6-1;
б)головна балка-сталь марки 245;
в)колона-сталь марки 255
Монтажний стик головної балки на високоміцних болтах
Монтажні з*єднання на монтажному зварюванні Фундаменти із бетону класу В15
Дата добавления: 18.06.2014
|
1944. Курсовий проект - Водопостачання та водовідведення заводу залізобетонних виробів з житловим будинком | AutoCad
Завдання для курсового проекту
Паспорт проекту
1. Водопостачання
1.1. Вибір схеми водопостачання
1.2. Підбір лічильника
1.3. Гідравлічний розрахунок внутрішнього водопроводу
1.4. Гідравлічний розрахунок внутрішньо квартального водопроводу
1.5. Визначення залишкового напору на вводі в будинок
1.6. Визначення необхідного напору на вводі в будинок
2. Каналізація
2.1. Проектування внутрішньої каналізаційної мережі
2.2. Гідравлічний розрахунок внутрішньоквартальної каналізаційної мережі
2.2.1. Визначення розрахункових витрат
2.2.2. Таблиця гідравлічного розрахунку
2.3. Проектування каналізаційних стояків і мереж
3. Водопостачання і водовідведення заводу ЗБВ№2
3.1. Технічні варіанти системи виробничого водопостачання
3.2. Балансова схема системи оборотного водопостачання заводу ЗБВ №2
3.3. Трасування мереж виробничого водопостачання
3.4. Гідравлічний розрахунок трубопроводів водопостачання та каналізації
Література
Паспорт проекту
Для заводу залізобетонних виробів, який розташований у м. Полтава, за-проектовано систему оборотного водопостачання. Виконано трасування во-допостачання і каналізації по території заводу.
Запроектовано п’ятиповерховий житловий будинок:
- проживає U = 60 людей;
- кількість секцій N = 2.
У будинку розраховано:
- внутрішній господарсько – питний трубопровід;
- внутрішня каналізація.
У даному будинку і також кварталі розраховані:
- система внутрішньоквартального водопроводу;
- система каналізаційної мережі.
Позначка дна лотка колектора міської каналізації 140,0м
Глибина промерзання hпром = 0,9м
Кількість жителів у будинках:
№1 N1 = 260 чоловік;
№2 N2 = 220 чоловік;
№3 N3 = 160 чоловік.
Гарантований напір –32 м
Діаметр колектора міської каналізації- 600мм
Сантехнічне обладнання квартир будинку: централізоване гаряче водопостачання ,ванни довжиною 1500-1700мм,обладнані душами(6).
Дата добавления: 21.06.2014
|
1945. Дипломний проект - Холодне листове штампування | Компас
Вступ.
1 Технологічний розділ. Розробка структури технологічного процесу на деталь „Кронштейн”.
1.1 Аналіз технологічності деталі.
1.2 Розкрій матеріалу.
1.3 Зусилля процесів.
2 Конструювання штампів на деталь „Кронштейн”
2.1 Вибір технологічних схем штампів.
2.2 Вибір конструктивно-експлуатаційних типів штампів.
2.3 Конструкція та робота штампів.
2.4 Виконавчі розміри робочих деталей.
2.5 Розрахунок інших розмірів штампа для вирубки-пробивки.
2.6 Розрахунки на міцність.
2.7 Центр тиску штампа для вирубки-пробивки.
3 Вибір обладнання.
3.1 Вибір пресу для вирубки-пробивки заготовки до деталі „Кронштейн”.
3.2 Вибір пресу для гнуття деталі „Кронштейн”.
Література.
Вступ.
Холодне листове штампування є одним з найбільш прогресивних технологічних методів виробництва. Воно має переваги перед іншими видами обробки металів, як в технічному, так і в економічному плані.
В технічному відношенні холодне листове штампування дозволяє:
1. отримати деталі складних форм, виготовлення яких іншими методами неможливо або ускладнено;
2. створювати жорсткі та міцні, але легкі по масі конструкції деталей при незначних витратах матеріалу;
3. отримувати взаємозамінні деталі з достатньо високою точністю розмірів, переважно без послідуючої механічної обробки.
В економічному відношенні холодне штампування має наступні переваги:
1. економічне використання матеріалів та порівняно невеликі витрати;
2. висока продуктивність обладнання з можливістю використання автоматизації та механізації виробничих процесів;
3. низька вартість виробів.
Найбільший ефект від холодного штампування може бути досягнений при комплексному вирішенні технічних питань на стадіях підготовки.
Основним прогресивним технологічним фактором розвитку холодного штампування є прагнення отримати штампуванням повністю закінчену деталь.
Метою виконання даного курсового проекту є отримання студентом знань та вмінь щодо самостійного використання науково-технічної літератури, проектування технологічної оснастки для процесів холодного штампування.
1) Найменші розміри отворів, які пробиваються повинні бути не менші за вказані в <1],стр.281,табл..153. Для матеріалу Сталь 08 а=0,50*S=0,5мм.
2) Найменша відстань від края отвору до прямолінійного зовнішнього контура повинна бути не менше за b=S=1мм.
3) Найменша відстань від краю отвору до гнутої полки повинно бути не менше за c=r+2S=2+2*1=4мм.
де:
r- радіус гнуття; r = 2мм
S- товщина матеріалу.
Розміри і форма деталі відповідають технологічним можливостям операцій холодного штампування, в даному випадку – пробиття отворів, вирубка заготовки та гнуття.
Товщина матеріалу S = 1 мм. Це означає, що заготовкою для даної деталі буде холоднокатана (S ≤ 4 мм) смуга або стрічка. А при використанні холоднокатаних матеріалів необхідно враховувати їх високу анізотропію.
Мінімально допустимі радіуси гнуття мають відповідати пластичності металу і не допускати тріщиноутворень. В випадку гнуття з дуже малими радіусами вирубку заготовок слід проводити при такому розташуванні на полосі, щоб лінія згину проходила поперек або під кутом до напрямку волокон проката. В іншому випадку можливе тріщиноутворення.
В даному випадку маємо гнуття матеріалу товщиною 1 мм на радіуси 2 мм. Відповідно відносні радіуси гнуття будуть дорівнювати: r / S = 2 / 1 = 2. Згідно <2], стор.61, табл.20 – мінімальні відносні радіуси гнуття для Сталь 08 при поперечному розташуванні волокон до лінії згину дорівнюють 0, при паралельному – 0,4. Так як мінімальні відносні допустимі радіуси гнуття при різному розташуванні волокон до лінії згину менше за відносні радіуси гнуття даної деталі, то немає значення те, як будуть розташовані відносно один одного лінії гнуття і волокна прокату.
Найменша висота гнутої полки повинна бути на менше h=3S=3мм. В моєму випадку h=10мм.
Дата добавления: 06.07.2014
|
1946. Курсовий проект - Енергозбереження у світлотехнічній галузі | AutoCad
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. СВІТЛОТЕХНІЧНА ЧАСТИНА
1.1 Загальний опис будинку Stefan
1.2 Лампи розжарювання. Принцип дії, конструкція, схеми включення
1.3 Прямі люмінесцентні лампи. Принцип дії, конструкція, схеми включення
1.4 Розрахунок освітлення методом коефіцієнта використання
1.5 Освітлення будинку лампами розжарення. Вибір світильників
1.6 Освітлення будинку прямими люмінесцентними лампами. Вибір світильників
1.7 Використання засобів автоматизації в схемі освітлення будинку
1.8 Аварійне освітлення та резервне живлення в будинку
РОЗДІЛ 2. ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНА ЧАСТИНА
2.1 Розрахунок площі поперечного перерізу
2.2 Розрахунок поперечного перерізу проводу силового навантаження
2.3 Розрахунок поперечного перерізу проводу для загального освітлення
2.4 Розрахунок поперечного перерізу проводу від опори існуючої ПЛ-0,4 кВ
2.5 Опис електричної схеми, щитів, лічильників, диференційного захисту, встановлення розеток, аварійного освітлення)
РОЗДІЛ 3. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА
3.1 Розрахунок терміну окупності джерел світла
3.2 Особливості розрахунку освітленості при переході від теплових до розрядних джерел світла
3.3 Розрахунок терміну окупності джерел світла для різних тривалостей використання освітлення
3.4 Розрахунок терміну окупності ламп розжарення
3.5 Розрахунок терміну окупності прямих люмінесцентних ламп
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ
ВИСНОВОК
Під час виконання даного проекту я розрахував освітленості в заданому будинку. У першому розділі проводились розрахунки освітленості будинку лампами розжарення і прямих люмінесцентних лампам, другий тип ламп є більш ощадніший і не поступаються світлотехнічними характеристиками лампам розжарення. Відповідно до розрахунків вибрав світильники різного типу і конструкції, з урахування необхідних параметрів встановлення в номінальної споживаної потужності. В будинку була встановлення система аварійного освітлення, для забезпечення необхідного мінімального світлового потоку в аварійній ситуації. Також була встановлена автоматика, яка забезпечує економію енергії і є зручною у використанні: як в середині будинку, так і на прилеглій території. Основні переваги використання датчиків руху і необхідність наявності аварійного освітлення і лінії аварійного живлення обґрунтовано у пунктах 1.7 і 1.8 даного розділу. Розміщення світильників різного типу в середині будинку і зовні, ламп аварійного живлення і автоматики системи освітлення зображено на кресленні КП09.45.00.00.002 та КП09.45.00.00.002.
Другий розділ проекту являє собою електротехнічну частину проекту. В даному розділі проводився розрахунок кабелів живлення силової мережі, системи освітлення і основних елементів електропостачальної схеми будинку. Всі розрахунки і вибір необхідних апаратів обліку і захисту проводився згідно норм ПУЕ і ДБН. Розміщення всіх основних елементів силової, освітлювальної, а також схеми аварійного живлення і освітлення з умовними позначеннями і загальною трифазною схемою електропостачання будинку наведено на цих же кресленнях.
В третьому розділі, техніко-економічному, проводиться розрахунок і порівняння витрат на використання ламп двох заданих типів, без урахування затрат на монтаж, використання і чистку світильників.
Були здійсненні розрахунки терміну окупності системи освітлення з прямими люмінесцентними лампами на противагу лампам розжарення. У залежності від різної кількості годин використання системи освітлення у рік, провів розрахунки і побудував відповідний графік. З графіка чітко видно, що при середній кількості годин використання системи освітлення Т=3000 год./рік, окупність системи освітлення з прямими люмінесцентними лампами є менше як пів року. З електротехнічного розділу видно, що використання прямих люмінесцентних ламп замість ламп розжарення не спричинює зміни схеми освітлення і збільшення споживаних потужностей.
Отже, прямі люмінесцентні лампи є альтернативним джерелом освітлення в будинку і його території, які швидко себе окупають і заощаджують значну кількість електроенергії, при цьому зміна схеми освітлення не є обов’язковим, і не призводить до погіршення всіх світлотехнічних параметрів.
Дата добавления: 06.07.2014
|
1947. Система отопления жилого дома | AutoCad
Настоящим проектом предусматривается устройство системы отопления жилого дома по адресу:
Для нужд отопления и горячего водоснабжения устанавливается одноконтурный газовый котел мощностью Q=24 кВт. Vitopend 100-W 24 кВт одноконтурный.
Приготовление горячей воды предусматривается в бойлере косвенного нагрева марки Рефлекс объемом 200литров. Газовый котел устанавливается в помещении топочной.
Теплоноситель - вода параметрами - 80°С-60°С.
Система отопления проектируется двухтрубная с нижней разводкой подающих и обратных трубопроводов в подвале и на первом этаже.
Главные стояки системы отопления выполнить из стальных водогазопроводных труб.
Все разводящие трубопроводы системы отопления прокладываются открыто над полом помещений в конструкции плинтуса и выполняются из полипропиленовых труб РЕ-Хс фирмы КАN. ( Польский производитель труб)
В качестве нагревательных приборов приняты чугунные секционные радиаторы МС140-108 с боковым подключением.
На подводках к радиаторам устанавливаются термостатические клапана.
Воздухоудаление из системы отопления дома выполняется через краны Маевского и автоматические воздуховыпускные клапана, устанавливаемые в верхних точках системы.
Для помещений санузла,ванной и прихожей проектом предусматриваются электрические теплые полы.
Расчетная температура наружного воздуха в холодный период года составляет - -18°С.
Расчетная температура внутреннего воздуха помещений жилого дома принята, согласно ДБН В.2.2-15-2005 "Жилые здания. Основные положения".
Дата добавления: 09.07.2014
|
1948. Проект FARM | Компас
2. Система газоснабжения
Источники газоснабжения
Подключение осуществляется от существующего ГРПБ-100В на базе регулятора РДБК-25, расположенному на территории.
В качестве топлива используется природный газ с низшей теплотой сгорания Q = 24018 кДж/м3 (7970 ккал/м3)
Плотностью 1554; = 0,69 кг/м3. Газ одорирован.
Схема газоснабжения.
Проектом предусмотрено строительство газопровода низкого (Г1) давления по территории .
Диаметр газопровода определен согласно гидравлическому расчету, выполненному в данном заказе.
Газопроводы.
Наружные газопроводы.
Газопровод низкого (Г1) давления из стальных труб.
К прокладке приняты трубы стальные электросварные группы В по ГОСТ10704-91, изготовленные из качественной углеродистой стали 10 по ГОСТ1050-88, прошедшие испытания гидравлическим давлением на заводе-изготовителе.
Способ прокладки газопровода – надземный, по опорам и зданию производственного цеха.
Фасонные части на газопроводе приняты заводского изготовления - крутоизогнутые, гнутые или сварные.
Повороты газопроводов в вертикальной и горизонтальных плоскостях при углах до 60 достигаются за счет упругого изгиба газопровода.
Соединение труб предусматривается на сварке. Типы, конструктивные элементы и размеры сварных соединений должны соответствовать ГОСТ 16037-80.
Контроль качества сварных стыков, а также испытания газопроводов на прочность и плотность следует выполнить в соответствии с требованиями ДБН В.2.5-20-2001 "Газоснабжение".
Испытательное давление, для надземного газопровод низкого (Г1) давления до 0,005 МПа, на прочность 0,30 МПа, продолжительностью 1ч.
Испытательное давление, для надземного газопровод низкого (Г1) давления до 0,005 МПа, на герметичность 0,10 МПа, продолжительностью 0,5 ч.
Отключающие устройства.
Проектом предусмотрено установка отключающих устройств, задвижек в надземном исполнении, на выводах из ГРПБ.
Места установки отключающих устройств указаны на плане газопровода. Количество запорной арматуры по диаметрам приведены в ведомости объемов строительных и монтажных работ.
Защита газопровода от коррозии.
Защита стальных газопроводов от коррозии выполнить в соответствии с требованиями ДСТУ Б В.2.5-29:2006 и инструкции 320.03329031.008-97.
Надземный газопроводы покрываются двумя слоями эмали ХВ-124 ГОСТ10144-89 по двум слоям грунтовки ГФ-021 ГОСТ25129-82. Цвет эмали принять желтый.
Организация службы эксплуатации.
После завершения строительства газопровод и сооружения на нем решением приемочной комиссии вводится в эксплуатацию. Комиссия в своей работе руководствуется положением ДБН А.3.1.-3-94 "Приемка в эксплуатацию законченных строительством объектов. Основные положения",
ДБН В.2.5.-20-2001г. "Газоснабжение", "Правила безопасности систем газоснабжения Украины" и другими действующими нормативными документами.
Бесперебойное газоснабжение потребителей, постоянный технический надзор за газовым хозяйством, проведение планово - предупредительных ремонтов и ревизий газопровода, контроль за учетом расхода газа, принятие мер к предупреждению и ликвидации аварий возлагается на ОАО "Николаевгаз", на баланс которого после окончания строительства передается газопровод.
Задачи газовой службы, ее структура и численность устанавливаются "Положением о газовой службе", утвержденным руководителем предприятия, согласованным с местным органом газового надзора. Техническое обслуживание и ремонт объектов газового хозяйства должны выполняться в объеме и в сроки, установленные "Правилами безопасности систем газоснабжения Украины".
Мероприятия по энергосбережению.
Основные технические решения по проектируемым системам (оборудование, схемы, гидравлические режимы) приняты по условиям рационального использования энергоресурсов.
Проектные решения по автоматики, регулированию автономного источника обеспечивают оптимальный тепловой режим здания, поддержание расчетного гидравлического режима системы отопления и горячего водоснабжения, экономное и безопасное использование газа.
Расчет толщины и материала ограждающих конструкций произведен по нормированной плотности теплового потока через изолированную поверхность с целью сокращения потерь тепловой энергии.
Охрана труда и техники безопасности.
Все строительно-монтажные работы вести в соответствии с требованиями ДБН В.2.5-20-2001 "Газоснабжение", соответствующих глав части 3 ДБН А.3.1-5-96 "Организация строительного производства", в том числе СНиП Ш -4-80 "Техника безопасности в строительстве".
Персонал связанный с обслуживанием и ремонтом газового хозяйства и выполнением газовых работ, должен быть обучен безопасным методам ведения работ. Работающие должны обеспечиваться спецодеждой, спецобувью, индивидуальными средствами защиты, инструментами и приспособлениями, обеспечивающими безопасные условия труда.
В газовом хозяйстве составляются инструкции по охране труда и пожарной безопасности по видам работ и профессиям, которые устанавливают правила выполнения работ и поведения в производственных помещениях и на территории объектов газового хозяйства применительно к видам работ с учетом местных условий.
Персонал, занятый эксплуатацией и ремонтом систем газоснабжения, должен проходить инструктаж по вопросам безопасности труда, фиксируемый в журнале.
Дата добавления: 29.07.2014
|
1949. Курсовий проект - Водопостачання дев'ятиповерхового житлового будинку | AutoCad
1. Технічна характеристика житлового будинку
2. Вибір схеми водопостачання та конструювання внутрішнього водопроводу
3. Господарсько-питний водопровід холодної води
3.1. Система холодного водопостачання будинку
3.2. Норми витрати води споживачами, вільні напори і норми стоків від санітарних приладів
3.3. Гідравлічний розрахунок водопроводу холодної води
3.4. Підбір лічильника води
3.5. Підбір лічильника води
4. Каналізація
4.1. Конструювання внутрішньої мережі
4.2. Визначення розрахункових витрат
4.3. Розрахунок діаметрів та ухилів трубопроводів
4.3.1. Поверхові трубопроводи
4.3.2. Трубопроводи стояків
4.3.4. Трубопроводи випусків
5. Внутрішні водостоки
Література
Будинок має одну секцію 9 поверхів, технічне підпілля висотою 2,0 м, технічний поверх висотою 2,0 м. Висота поверху 3,0 м. Товщина міжповерхового перекриття 0,3 м. Покрівля будинку пласка. За позначку 0,000 у будинку прийнято позначку чистої підлоги першого поверху. Чиста підлога вище планувальної поверхні землі навколо будинку на 1,1 м.
Для зменшення кількості стояків водопостачання та водовідведення, а також спрощення конструкції підводок до санітарних приладів санітарні прилади в кожній квартирі розміщенні в одному ряду у такій послідовності: ванна, умивальниця, унітаз, мийниця.
У технічному підпіллі в окремому приміщенні розміщено індивідуальний тепловий пункт (ІТП) гарячого водопостачання. ІТП включає лічильники води, водонагрівач, мало шумні циркуляційні насоси гарячого водопостачання, контрольно-вимірювальні прилади, систему автоматики.
Технічний поверх – теплий, тобто температура повітря в ньому в холодний період року забезпечена системою опалення не нижче +5 °С.
Дата добавления: 31.07.2014
|
 1950. АР Жилой комплекс в г. Днепропетровск | AutoCad
Этажность этаж: 14-16
Площадь застройки - 824,46 м2
Строительный объем - 40544,4 м3
в т.ч. подземной части ниже отм. -3,450 - 2040,32 м3
в т.ч. надземной части выше отм. -3,450 - 38504,08 м3
Площадь жилого здания - 11242,58 м2
Количество квартир кварт. - 63
в т.ч. 7-комнатных - 2 кварт.
6-комнатных - 2 кварт.
5-комнатных - 1 кварт.
4-комнатных -20 кварт.
3-комнатных - 20 кварт.
2-комнатных - 18 кварт.
Общая площадь квартир - 7384,74 м2
Площадь квартир "нетто" - 7681,64 м2
Площадь встроенных помещений - 946,71 м2
Площадь помещений общего пользования - 1528,75 м2
Площадь технических помещений 191,57 м2
Дата добавления: 06.08.2014
|
© Rundex 1.2 |
